Лептоспіроз — гостра інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів; спричиняється лептоспірами, передається аліментарним (через воду і продукти харчування, інфіковані лептоспірами), контактним (під час купання у водоймах, різних видів сільськогосподарських робіт, у разі укусу хворими тваринами, пошкодження шкіри інфікованими предметами) і аспіраційним (під час заготівлі сіна і сільськогосподарських продуктів) шляхами, характеризується гарячкою, болем у м’язах, запаленням слизових оболонок очей, ураженням нирок, печінки і центральної нервової системи, у ряді випадків — жовтяницею і геморагічним синдромом.
Джерелом інфекції при лептоспірозі є хворі і перехворілі дикі, свійські та промислові тварини. Основними носіями лептоспірозу є щурі, польові миші, землерийки, їжаки, у яких лептоспіроз перебігає безсимптомно, як латентна інфекція, проте збудник протягом багатьох місяців виділяється з сечею. Тому джерелом зараження людини можуть бути не лише м’ясо заражених тварин чи молоко, а навіть немиті яблука чи інші фрукти, овочі, на які потрапили виділення гризунів.
Інкубаційний період триває 7—14 днів. Підступність цієї інфекції полягає в тому, що її симптоми нагадують грип (незадовільний загальний стан, головний біль, постійна висока температура тіла 39-40 градусів та відчуття отруєння). Хворих турбує інтенсивний біль у м’язах, особливо в литкових, що являється однією з діагностичних ознак. Характерними можливими ускладненнями лептоспірозу є ураження очей, ниркова та печінкова недостатність, кровотечі, міокардит, набряк мозку, пневмонія, недостатність кровообігу.
Смертність від вказаного захворювання становить близько 1—3 %, але під час епідемічних спалахів може досягати 30—35% і більше. Найчастіше спалахи лептоспірозу припадають на літньо-осінній період, переважно серпень-вересень.
Щоб уникнути захворювання на лептоспіроз потрібно дотримуватись таких нескладних та водночас необхідних правил :
– ретельно мити продукти харчування;
– вибирати перевірені для купання водойми;
– для питних потреб та миття рук використовувати воду гарантованої якості;
– не ходити босоніж у заболочених місцевостях;
– при виконанні сільськогосподарських робіт дотримуватись правил особистої гігієни, зокрема використовувати гумові чоботи, рукавички.
Пам’ятайте, що захворювання легше попередити, ніж лікувати!